[ad_1]
Сегодня, 29 августа, День памяти защитников, погибших в борьбе за независимость, суверенитет и территориальную целостность Украины. Именно в этот день вражеские войска обстреляли колонну украинских военных при выходе по «зеленому» коридору из-под Иловайска. В Иловайской трагедии по официальным данным погибли 366 бойцов, более 400 получили ранения, 300 попали в плен.
Как в Запорожье почтили память погибших защитников, смотрите в фоторепортаже 061.
Памятный митинг состоялся на Аллее защитников Украины в парке Металлургов. Почтить память погибших бойцов пришли их побратимы, родные, близкие, военнослужащие, руководство силовых структур, представители городской и областной власти.
Галина Гончаренко, мать погибшего в 2014 году Михаила Гончаренко, сказала, что о защитниках нужно рассказывать своим детям и помнить о них не только в памятные даты.
— Мій син Гончаренко Михайло, в 14-му році йому було 23 роки. Він встиг закінчити юридичний факультет, магістратуру, пройти строкову військову службу в роті спецназу президентського полку, працювати за фахом і мати величезні плани на життя. Але коли почалась війна, він не чекаючи повістки побіг до військкомату і воював. Воював у лавах загону швидкого реагування 93-ї бригади. І загинув захищаючи свою групу, коли вони попали в засідку, — поделилась Галина.
Мать погибшего бойца требует называть войну войной, а не конфликтом.
— Я думаю, що як мати загиблого героя, мати ще двох дітей, дружина чоловіка, який воює з початку війни, як українка я маю вимагати, щоб війну називали війною, а не якимось там конфліктом. Я маю вимагати, щоб ворога називали ворогом, а не сором’язливо «та сторона», бо наші діти, батьки, брати, чоловіки загинули саме на війні, на своїй землі українській, саме на війні і від рук російських військовослужбовців за наказом Кремля і Путіна. Тому ми завжди повинні пам’ятати, що це саме так, — сказала Гончаренко.
На митинге присутствовал старший лейтенант 55-й артбригады «Запорізька Січ» Андрей Третьяк. Для него День пямяти погибших защитников это личная трагедия, так как летом 2014-го его отец, Петр Третьяк, погиб в бою.
— По іронії долі на сьогоднішній день я проходжу службу саме в тому підрозділі, в лавах якого мів батько прийняв свій останній бій. Від себе особисто я хочу запевнити кожного, що Збройні Сили України надалі дають гідну відсіч агресору і за кожну сльозу родин загиблих окупант несе непомірні втрати в особовому складі, озброєнні та військовій техніці. Ми пам’ятаємо, ми помстимося! Слава Україні!, — заверил Андрей Третьяк.
Память защитников почтили минутой молчания о военным салютом. После молебна по погибшим бойцам участники митинга возложили цветы к памятному знаку и возле портретов тех, кто отдал жизнь, защищая Украину.
Как ранее писал 061, от пули снайпера погиб боец из Запорожья.
[ad_2]
Источник: 061.ua