Снайпери на Запорізькому напрямку: як тренуються та готують позиції, — ФОТОРЕПОРТАЖ

Військовий на позивний «Чечен» — інструктор із снайпінгу в одній з бригад територіальної оборони, що вибиває ворога на Запорізькому напрямку.

Йому 36 років, колишній правоохоронець, родом з Луганщини. Він служить в лавах ЗСУ з 2014 року — учасник АТО/ООС, воював і під час повномасштабної війни. Коли за станом здоров’я не зміг виконувати бойові завдання, пішов в інструктори і почав навчати людей тому, що вміє. «Чечен» говорить, що робитиме все, що зможе і навіть більше, головне — додому повернутися, бо там залишилась родина. Він дуже рідко телефонує рідним. Пояснює: не хоче наражати на небезпеку.

З ним ми зустрічаємося на одному з полігонів, де військові відточують навички. «Чечен» тримає в руках американську гвинтівку. Розказує: її робоча відстань до 1800 метрів, хоча влучний стрілок може і на 2000 метрів вразити ціль.

«Гарна річ. Трошки важкувата — 9 кг, все залежить від оптики, глушника. Вражає піхоту, легку броньовану техніку — БМП, авто, все залежить від патрону», — розповідає «Чечен».

Він говорить, що полігон потрібен для будь-якого стрілка: чи то марксмен (піхотний снайпер), чи то снайпер.

«Треба мати постійно навички стрільби. На полігоні ми проводимо іспит нових патронів. Маємо розуміти, як куля летить, з якою швидкістю. Тренування — вони потрібні. Коли в нас є вільний час, ми постійно тренуємось», — каже військовий.

За його словами, можна навчитись влучно стріляти. Просимо пояснити різницю між марксменами та снайперами.

«Марксмени у нас з’явилися в 2019 році. Це ті, хто працюють із штурмовими підрозділами. Вони мають свою гвинтівку, вона розрахована на маленькі дистанції — 800 м. У марксмена не стоїть завдання стріляти на великі відстані. Він має подавляти вогневі точки противника — гранатометників, кулеметників, щоби піхоті було легше пересуватися. Марксмени не мають позицій як таких. Вони рухаються разом з піхотою. Снайпери цим не займаються, вони облаштовують позиції. Він має спокійно зробити постріл. Він не має швидко бігати, бо це має вплив на точність. Снайпери вони більш високоточні і працюють на різні дистанції, залежності від гвинтівки», — відповідає інструктор.

Як виглядають позиції снайпера нам показав інший інструктор, діючий снайпер на псевдо «Єгорка».

Йдемо з ним в іншу частину полігону, де двоє бійців підготували умовні позиції.

Перша — передбачає стрільбу «стоячи, з мішечка». Позиція добре замаскована, помічаємо її не одразу.

«Обирається дерево, вкладається мішечок, бо є таке правило для стрільців: стріляється з твердого на м’яке і навпаки. Для влучності пострілу. Ця позиція зроблена на швидку руку. Це стандарти НАТО (стрільба з незручних положень). Тобто людина виходить на позицію, де йому зручно працювати, але він не може бути лежачи. На облаштування такої позиції є від 20 хвилин і до години. Без дорозвідки», — пояснює інструктор.

Потім він показує другу позицію — для стрільби зі шнурка.

«Це мотузка, на якій зав’язані вузли, карабін. Можна використовувати в будь-якій місцевості, де може бути гілка, перекладена. Під приклад підлаштована тринога», — говорить снайпер.

За словами військового, снайпер — це не лише влучний стрілок, як всі помилково думають. Снайпер — це і спостерігач, і коригувальник вогню, і розвідник, і стрілець.

«Він швидко визначає пріоритетні цілі, підлаштовується під ситуацію і робить постріл… і тільки снайпер знає, де може бути інший снайпер (контрснайпер)», — уточнює «Єгорка».

До війни він був бізнесменом. В 2014 році пішов в армію добровольцем.

«В ТрО зазвичай немає кадрових військових. Всі мають досвід в різних сферах, крім військового», — додав чоловік.

Бізнес свій він втратив через війну, але в розмові каже, що не шкодує, що обрав захист країни.